Верхній одяг

Дуже багато різновидів українського верхнього одягу. Це наприклад кожух –зимовий одяг із овечих шкур. Кожух шили хутром досередини. В різних місцевостях України він мав свої особливості крою, пропорцій, кольору, оздоблення. За кроєм розрізняли прямоспинні, розширені донизу – тулуб’ясті, кульові та приталені. Колір у кожухів переважно білий, рідше червоний або чорний. Кожухи прикрашалися вишивкою, аплікацією з кольорової шкіри, нашивками з яскравих різноколірних плетених шнурів, купованого або саморобного в’юнчика з вовни, китичками з різноколірних вовняних ниток у кутах вшивання клинів, ласток. Також поширеним вважається нагрудний одяг: кептар – хутряна безрукавка поширена в Карпатах та Прикарпатті. Існувало безліч варіацій, які відрізнялися довжиною та способами художнього оформлення.
Керсетка – безрукавка з фабричної тканини, поширена на Подніпров’ї. Вона багато місцевих варіантів пропорцій, довжини, декорування. Керсетка розвивалася здебільшого на Київщині, Чернігівщині, Полтавщині, частково на півдні України (Дніпропетровщина, Кіровоградщина, Херсонщина).
Лейбик (бруслик, катанка, горсет) – сукняна безрукавка передгір’я Карпат, рівнинної частини Західної України та Полісся.
Юпка (куртка, кохта) – нагрудний одяг з рукавами. Переважно його шили з фабричних тканин і він повторював форму і крій місцевих безрукавок.

Вишивка …трішки історії

Важливою і невід’ємною частиною української культури є вишивка .Вона є
духовним символом українського народу, рідного краю,
батьківської оселі та материнського тепла. Навіть в рядках відомої пісні Андрія Малишка згадується вишивка ,як супутниця життя.
“І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,
І рушник вишиваний на щастя, на долю дала”.
Хрестик чи гладь, мереження чи вирізування на лляних, конопляних, бавовняних
тканинах споконвіку милують око, радують душу, дають думу і натхнення.

Для українця вишиванка – не просто одяг,а Це щось дуже особливе,особисте, рідне, святе. Вишивка –Це наша історія,міфологія, релігія, давнє мистецтво наших предків, душа нашого народу.

Вишиванки здавна носили чоловіки, жінки і діти. Кріпаки і пани, міщани і селяни. Одягали їх у свята та кожного дня.Також за вишиванкою можна було визначити статус та походження власника. Тканина ,з якої українці виготовляли для себе вишиванки ,були тканини з овечої вовни, льону та конопель.
ВИШИВАНКА завжди символізує собою і несе в собі духовне багатство, високу мудрість і традиційний зв’язок багатьох поколінь-зв’язок, що не переривається віками. Вишиванку передають з роду в рід, зберігають як безцінну реліквію.
Візерунок на вишиванці залежить від того, кому вона призначається: батькові чи братові, нареченому чи другові, парубку чи одруженому – кожному вручалась вишита сорочка з візерунком відповідної символіки.
Характерно і показово: символіка новітніх українських вишиванок у своїх образах збігається з орнаментами давніх трипільських часів. В цьому – спадкоємність наших культурних виявів.
Дуже багато хто з нас думає,що вишиванку слід одягати лише на День Незалежності чи День Конституції», показуючи цим свою приналежність до Батьківщини та патріотизм. Але, саме щоденне носіння вишиванок у буденному житті є більшим проявом любові до власної країни, бо цим ви знайомите й інших людей з культурними цінностями та історією України.
В магазині Volchek Ви можете знайти різні вишиванки ,з різними кольорами ,орнаментами ,візерунками ,символами ,техніками виконання ,що поєднують в собі своєрідний атлас регіонів України від Луганщини до Закарпаття.